Визначення максимального споживання кисню (МПК)
Величина МПК є найважливішим показником, що характеризує максимальну продуктивність системи транспорту кисню, фізичну працездатність, граничні можливості (потужність) аеробного енергозабезпечення (максимальної аеробної здатності). Високі показники МПК є надійним свідченням високого серцевого, дихального, ендокринного й іншого фізіологічного резервів організму, іншими словами - високого рівня соматичного здоров'я індивіда.
Пряме визначення МПК. Випробуваний виконує фізичне навантаження, потужність якого ступенеподібно зростає аж до неможливості продовжувати роботу. Навантаження дозується за допомогою велоергометра або доріжки, що біжить; при цьому за допомогою газоаналізатора визначають величину споживання кисню. Величина МПК залежить не тільки від потужності фізичного навантаження, але й м'язової маси, що утягує в роботу при проведенні проби. Наприклад, якщо робота виконується руками, то величина МПК нижче дійсної. Пряме визначення МПК використається лише при контролі над спортсменами вищої кваліфікації.
Непряме визначення МПК. В оздоровчому фізичному тренуванні й масовому спорті використається метод непрямого визначення МПК. Випробуваному пропонують виконати однократне навантаження на велоергометрі або шляхом підйому на сходинку висотою 40 див для чоловіків й 33 див для жінок протягом не менш 5 хв.; визначають ЧСС. Розрахунок МПК роблять по спеціальній номограмі, у якій врахована підлога, досягнута ЧСС при фізичному навантаженні, її потужність (у випадку степергометрії - маса тіла).
Як одиниця потужності роботи в номограмі використають 1 кг/м/хв, що становить 0,167 Вт. З'єднуючи крапки на номограмі одержимо МПК, рівне 3,6 л/хв.
Точність номографічного визначення МПК по Астранду - Рімінгу цілком задовільна. Вона підвищується, якщо випробуваному задають навантаження, що викликає частішання пульсу, понад 140 уд/хв.
Розроблені також довідкові коефіцієнти, що дозволяють ураховувати вік випробуваних.
Для дітей і підлітків молодше 15 років розроблена спеціальна номограма (Гюртлер).
Масові дослідження з використанням номограми дозволили встановити нормативну оцінку рівня МПК для практично здорових осіб різної підлоги й віку. Це дозволило розподілити обстежуваних на так називані функціональні класи аеробної здатності: ФК I — низький; ФК II — нижче середнього; ФК III — середній; ФК IV — вище за середнє; ФК V — високий.
Тест Наваккі
Своєрідним різновидом максимального тесту з реєстрацією лише «критичної» потужності без даних газоанализа є тест Навакки. Його переваги - інформативність, простота, можливість уніфікувати результати дослідження. Тест рекомендований ВІЗ для широкого застосування.
Для проведення тесту необхідний лише велоерго- метр. Навантаження індивідуалізується залежно від маси тіла випробуваного. Тест починається з вихідного навантаження 1 Вт/кг маси тіла й через кожні 2 хв. збільшується на цю же величину. Реєструють максимальну досягнуту потужність і час її втримання (у межах 2 хв.). У момент «відмови» споживання кисню у випробуваного близько до максимального, ЧСС також досягає максимальних значень. Тест придатний для дослідження як тренованих, так і нетренованих осіб; можливо його використання й у відбудовному лікуванні для дозування навантаження в процедурі ЛФ й оцінки ефективності реабілітаційного процесу. В останньому випадку починати пробу потрібно з навантаження 0,25 Вт/кг маси тіла обстежуваного. Тест рекомендований для широкого застосування.
Нормальна працездатність у нетренованих (потужність 3 Вт/кг, утримувана протягом 2 хв.) відповідає максимальному споживанню кисню (МПК) 42—44 мол/кг/хв, тобто середньому-функціональному класу (ФК) аеробної здатності по Астранд для чоловіків у віці 20—50 років. Вибіркові дослідження показують, що серед чоловіків подібним рівнем фізичної робото здатності володіє всього лиш 5-8%.
Тест Купера
Для осіб, що систематично займаються оздоровчим фізичним...
